Зустріч з журналісткою-переселенкою, яка мешкала у нашому ліцеї
Зустріч з цікавою людиною
ЖУРНАЛІСТИКА - ТО СТАН ДУШІВ
Хімчинському ліцеї «Інтелект» відбулося засідання гуртка молодих журналістів, і цього разу тема була «Журналістика і життя». Цікавим було те, що в його роботі взяла участь журналістка із Києва, ветеран журналістського руху Ольга Олександрівна Шкрупська. Вона ж є тимчасово переміщеною особою й мешкає в приміщенні ліцею. За словами Ольги Олександрівни, а вона є щирою та відкритою, тут так добре для її душі, і так спокійно вона себе не почувала вже тривалий час.
Дійсно цікаво, що саме в Хімчині, в цьому мальовничому куточку передгір"я Карпат її душа, і вона щиросердно стверджує: «Слава Богу за цю Його чудову і святу землю, за добрих людей, яких Він поселив на ній!», змогла перепочити від жахіття нашого сьогодення. Відпочити, щоб набратися нових сил для нових звершень, і звідси, беззаперечно, й нових вдалих досягнень....
Вони, юні творці слова, відразу відгукнулися на заклик Юлії Оленюк, а вона керує цим гуртком, провести заняття і запросити на нього митця думки з Києва. Отож, дружньою зграйкою діти зібралися в конференц-залі, і як справжні майбутні журналісти, які прагнуть добросовісно навчатися творчій майстерності, принесли з собою і листи паперу, і ручки, адже думка, записана на папері, вона не вмирає. Ользі Олександрівні так багато хотілося їм розповісти і, власне, поділитися багатим досвідом, набутим за роки творчого життя. А досвіду і майстерності їй не запозичати, адже працювала кореспондентом у низці центральних газет, до того ж свого часу навчалася у найліпшій кузні митців слова і думки - Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
«Журналістика - то стан душі!» - її любимий вислів, що відтепер перейняли і юні хімчинці. І ще - «Я не можу абияк!» Відповідальність, наполегливість і щира правда живого слова - те, що характеризує дійсно справжню журналістику.
Майже дві години роботи гуртка минули на одному подихові, і цікаво було усім, зокрема і самій Ользі Олександрівні. То дійсно щастя - знову поринули у ті часи, коли творилася її жива думка, яку потрібно було знайти, опрацювати й подати на газетні шпальти. І одразу ж чекати на зворотній зв'язок з читачами, адже таке і є головним в роботі журналіста. Юні хімчинці зацікавилися й етапами поетичної творчості столичної гості. Вдалим уроком став розбір одного з її віршів, написаних для дітей.
Говорили про роботу редакцій газет, про збір та опрацювання зібраної інформації; зробили наголос на значенні шрифтів у друкованих виданнях, на підході до написання вдалих контентів (а це будь-які матеріали, розміщені на сайтах, в газетах, сюжети, зняті для телебачення, радіомовлення тощо), про користь читання художньої літератури, зокрема казок, що неабияк сприяє творчій уяві. Не минули курйозів у журналістській роботі. А що? Журналіст має бути справді досить спритним, комунікабельним та креативним (здатним до вироблення нових, оригінальних ідей), ще й мусить не стушувати за жодних обставин, інакше цікавої інформації йому не роздобути. А це те, що вимагає редакція, і що хоче отримати кожен читач преси.Коли людині цікаво, то й час для неї спливає непомітно. Майже дві години роботи гуртка... Та хотілося спілкуватися ще й ще. Зважаючи на те, що деяким дітям добиратися до своїх домівок далеченько (може й 4-5 км), ці години набуття журналістської майстерності перенесли на наступні дні, аби продовжити їх не менш цікаво та насичено.
(с) Ольга Шкрупська