Нарис, замальовка, есе
Серія подій До нього наближені коротке оповідання та новела, характеризується поєднанням художніх і публіцистичних елементів Нарисовець прагне виділити типове в характеристиці реальних людей. Основу нарису становлять факти і вони обмежують авторський вимисел. Нарис може бути дорожнім, економічним, сільськогосподарським, педагогічним, фізіологічний, етнографічний, пейзажний і моральний Але виділяють три основні різновиди: - з хронікальним викладом - побудований на причинно-наслідкоих зв'язках - на асоціаціях - Нарис це єдність репортажного та образного начал, у ньому можуть бути присутніми вкраплення живої мови, інформаційних жанрів, професіоналізмів. Інформаційними вузлами тексту зазвичай постають - опис суб'єкта (постать автора) - об'єкта - герой - уточнення - обставин (місце, час дії) - причини, наслідки явищ. - Переходи здійснюються за допомогою авторської репліки, порівняння чи протиставлення, прямого звертання автора до читача, запитання задане автором, пейзажна замальовка, розгорнутий діалог, епізод, ліричний відступ, роздуми автора. Кінцівка - короткий, місткий, іноді філософський висновок. Можна закінчення закільцювати з початком.
В основі замальовки лежить подія. Характеризується локальним завданням і, як правило, невеликого обсягу. Якщо порівнювати нарис і замальовку, то нарис постає як картина, а замальовка, які підготовка до неї Замальовка - це замітка, в якій образність постає виразною стійкою ознакою. Це картина того, що відбулося в певний час і в певному місці. Образне відбиття окремої події, яскрава визначна ланка з ланцюга взаємопов'язаних подій. Факт-епізод історія розкриваються через словесний малюнок Замальовка може бути - Пейзажною - головне виразність, експресивність, спостережливість, асоціативне мислення. - портретною - в основі декілька фактів, чи, як варіант, декілька епізодів із життя. Найвиразніші біографічні деталі - подорожньою - подієвою - пишеться по слідах подій - спогад, річниця Жорстких рамок між замальовкою та есе не існує.
Есе близьке до притчі, сповіді. Автобіографії, щоденника, мемуарів. Відміна нарису і есе - пропонуючи цілісне висловлювання щодо конкретної проблеми, есе на перше місце висуває особистість автора, його бачення цієї проблеми. В ньому поєднується життєва вірогідність щоденника, розумова узагальненість філософії, образна конкретність і пластичність літератури. Орієнтація не на опис реального факту і навіть не на думку, для якої цей факт послужив приводом, а на моделювання автономної художньої реальності - реальності мислення індивіда. Присвячений осмисленню того, що хвилює автора в цій темі. Підкреслена мозаїчність, де структурні частини схоплені головною думкою, ілюзія спонтанності, хаотичність викладу. Невимушений потік думок, особистісний характер сприйняття. Існують три види композиційної побудови: - лінійний - послідовний запис думок «на очах» читача, публічний роздум - циклічний - будується за принципом каталогу, автор починає з твердження, вислову. Цитати. Перевіряє на правильність - фрагментарний - представлено творами, де автори не розвивають своїх нотаток у завершені твори, а збирають їх у тематичні підбірки. Відправна точка в есе мистецький твір, особистість, факт, афоризм Підвидами жанру есе можуть бути - есе-рецензія - есе-замальовка - есе-лірична мініатюра - есе-замітка - есе-щоденниуковий запис - есе-лист.